Історія школи

Перша згадка про Рава-Руську загальноосвітню школу №1 датується  1910 роком.

​

Правда, тоді це була не загальноосвітня школа, а гімназія для хлопців. Вона складалася з двох корпусів – в одному навчалися, а другий відігравав роль гуртожитку. Зі слів старожилів, гімназію згодом закрили, а на її основі відкрили семирічну школу, яка проіснувала до 1947 року.

​

Спочатку у будівлі по вул. Міцкевича, 26 (тепер – Грушевського, 18) розташовувалася шестикласна школа для хлопців. Це була єдина початкова школа у місті, яка мала власне приміщення. Також тут розміщувалася чоловіча професійна школа, яка орендувала приміщення у початкової школи.

 

Головним осередком для здобуття професійної освіти для чоловіків у Рава-Руському повіті у міжвоєнний період була професійна школа у Раві-Руській.

 

За роки існування школи кількість учнів, що тут навчалися, збільшилася у понад два рази. Більшість з них були римо-католиками-поляками. Переважний вік учнів становив 16-19 років. Найбільше тут навчалося дітей ремісників та селян.

 

У школі навчалися учні різних спеціальностей. Їх намагалися об’єднати у невеликі групи, назва яких походила від матеріалу, з якими вони працювали: металева (слюсарі, ковалі, бляхарі), дерев’яна (столярі), шкіряна (шевці, римарі, кушніри, шапкарі), тканинна (кравці), будівельна (теслі, монтажники), оздоблювальна (малярі), графічна, споживча (м’ясники), загальна (перукарі, торговці). Більшість учнів складали слюсарі, столярі та шевці.

 

Першим директором школи на контрактній основі був Миколай Буртовий, який працював і керівником чоловічої початкової школи. З жовтня 1927 р. директором став Віктор Бобровський. У 1935 р. у школі знову відбулася зміна директора. Тимчасово його обов’язки виконував вчитель Олександр Фуртак. Кураторія призначила на посаду директора школи Владислава Віцяка, який очолював заклад від 12 січня 1936 р.

 

Школа розміщувалася у приміщенні чоловічої початкової школи по вул. Міцкевича, 26 (тепер – вул. Грушевського, 18, сучасна середня школа №1).

 

Після закінчення Першої світової війни у Раві-Руській існувало три початкові школи – це шестикласні для хлопців та дівчат, а також семикласна для дівчат. У Раві-Руській загалом було найбільше шкіл у всьому повіті. Загалом на початку 1920-х рр. тут навчалося 1270 дітей.

 

Шестикласна школа для хлопців виконувала програму семикласної початкової школи. У середині 20-х рр. ХХ ст. її перетворили у семикласну школу, а згодом, у середині 30-х рр., коли у місті з’явилася ще одна семикласна школа для хлопців, першій присвоїли ім’я Адама Міцкевича.

 

З 1939 по 1941р. школа була семирічною, директор - Микола Григорович Федюк. У семикласній школі для хлопців працювало найбільше вчителів у всьому Рава-Руському повіті – 15. На одного вчителя тут припадало в середньому 40 учнів. Однак чимало з вчителів також працювали за сумісництвом і у інших навчальних закладах міста.

 

З 1944 року школа стала називатися Рава-Руська середня школа №1. Перший випуск був у 1946 році. Зі слів випускника школи 1947 року Горечого Степана Михайловича, в той час директорами школи були Ганшин та Кобзаренко (імен не пам'ятає), пізніше – Іван Лелюх, Георгій Іванович Дідорчук та Галина Іванівна Моргун.

 

У період з 1946 по 2007 роки школа випустила 4167 випускників. Найбільш плідними були 1966 рік – 210 випускників та 1975 рік – 170 випускників. Тоді як у 1997 та 1999 роках було лише по 37 випускників.

 

Рава-Руська школа №1 змінила чотири директори. У період з 1953 по 1975 рр. школою керував Дєдик Ярослав Іванович. З 1976 по 1994 рр. директором був Туницький Анатолій Леонтійович, з 1995 по 2003 рр. – Гладинюк Дмитро Іванович, а з 2004 і по сьогоднішній день – Грицишин Ірина Ярославівна.